гарячка

-и.

1) ж. Хвороба, що супроводжується високою температурою тіла; пропасниця. || Підвищена температура тіла; жар.

••

Алімента́рна гаря́чка — підвищення температури тіла в немовлят, що зумовлюється їжею, яка не відповідає вікові.

Афто́зна гаря́чка — те саме, що я́щур.

Бі́ла гаря́чка — гостре психічне захворювання, що виникає внаслідок тривалого зловживання алкоголем.

Гіперпірети́чна гаря́чка — гарячка, яка проявляється температурою тіла вище 41°C.

Гні́йно-резорбти́вна гаря́чка — гарячка, зумовлена всмоктуванням токсичних продуктів із вогнища гнійного запалення.

Жо́вта гаря́чка — гостре інфекційне захворювання, переносником якої є комарі; один з різновидів малярії.

Моло́чна гаря́чка — гарячка, яка виникає при застої молока в молочній залозі.

Переміжна́ гаря́чка — гарячка, яка характеризується чергуванням упродовж дня періодів підвищення температури тіла з періодами нормальної або зниженої температури.

Реміту́юча гаря́чка — гарячка, яка характеризується добовими коливаннями температури тіла в межах 1-1,5°C.

Рецидиву́юча гаря́чка — гарячка, яка характеризується повторними підйомами температури тіла хворого після її зниження на кілька днів до нормальних значень.

Ундулю́юча гаря́чка — те саме, що хвилеподі́бна гаря́чка.

Хвилеподі́бна гаря́чка — гарячка, яка характеризується чергуванням періодів підвищення та зниження температури тіла протягом кількох днів.

2) ж., перен., розм. Стан великого збудження. || Піднесена діяльність; напруження.

••

Поро́ти гаря́чку — діяти необдумано, поспіхом, згарячу.

3) ч. і ж., розм. Про запальну нетерплячу людину.